Одним із своїх значних здобутків за час роботи в ННМБУ вважаю впровадження єдиної версії MeSH в бібліотеки медичної мережі. Звісно, не лише я працювала над цим, але я доклала чимало сил та часу з тим, щоб це стало реальністю. Я вважаю, що слід і надалі зберігати єдине лінгвістичне забезпечення медичної мережі.
У попередніх повідомленнях я намагалася продемонструвати:
•вади росMeSH
•недосконалість знань про MeSH предметизаторів бібліотек України
•відсутність належної методичної підтримки (нечасте оновлення MeSH, MeSH-мішанина в базах – присутність водночас нових і старих назв рубрик та ін.)
•відсутність програмного забезпечення для предметизаторів та для пошуку інформації в БД, яке б враховувало всі нюанси MeSH.
Всі ці недоліки мають свої причини, які я не буду обговорювати, а хочу запропонувати своє бачення їх вирішення. Я бачу вирішення цих проблем у створенні перекладу MeSH на українську мову.
Я розумію, що на переклад держава грошей не дасть. Крім того, одній установі з цим важко буде впоратись. Тому мені здається доцільно створити некомерційну організацію (наприклад, існує UDC Consortium http://www.udcc.org/index.php), на чолі її повинен бути лікар (за фахом). Краще щоб ця організація існувала при медичному ун-ті або академії. Думаю, що там простіше організувати обговорення, круглі столи і т.д., є кафедра укр.мови. Робота з MeSH повинна бути постійна, це не тільки переклад, це й поширення з усім комплексом заходів, у тому числі й для бібліотекарів. MeSH оновлюється постійно – щомісяця (точніше 11 разів на рік, у вересні готують кумуляцію змін за рік) https://www.nlm.nih.gov/mesh/introduction.html. До речі, MeSH існує й у RDF (вже 2-а версія) http://id.nlm.nih.gov/mesh/
Зараз MeSH містить 27455 рубрик. Не всі вони використовуються в б-ках України. За моїми підрахунками приблизно 50 %. Якщо перекладати по 100 рубрик щодня, то за рік ця робота буде виконана (переклад рубрик). За півроку можна перекласти те, що використовують у бібліотеках зараз. Потім треба буде ще доповнити синонімами та описами.
Бібліотеки, за моїм задумом, мають відігравати найактивнішу роль. Це дозволить бібліотекарям краще пізнати MeSH. Добре було б якби організувалось дві команди – наприклад, 2 університетські бібліотеки (або більше :) ), результати роботи яких порівнювались та обговорювались. Чому дві команди? Я би використала google-переклад рубрик, з якого учасники могли б вибирати потрібний варіант або пропонувати свій. Не кажіть: "Уявляю, який це буде жах". Я спробувала. Результат для деяких рубрик наведу в кінці статті. Googlе чудово впорався з географічними назвами (але все одно слід перевіряти, помилки з росMeSH не перекладаються :( ), непогано з розділом А (Анатомія). Всі-всі розділи звісно не перекладала, але гадаю, що використання автоматичного перекладу спростить роботу.
Так чому дві команди? Обидві команди роблять протягом тижня один й той самий переклад (визначається певний обсяг на певний термін). Потім результати порівнюються (автоматично :)), якщо вони співпадають, то переклад вважається прийнятим. Якщо ні – на обговорення. Викладачам та студентам пропонується перевірити готовий варіант та варіанти для обговорення. Гадаю, що всім така робота буде на користь.
P.S. Ще слід зазначити, що створення укрMeSH- єдиний спосіб додати українські національні терміни. росMeSH містить понад 200 національних рубрик (їх нема в оригMeSH), це географічні назви, лікарські рослини, медичні препарати та деякі медичні терміни. Серед географічних рубрик в MeSHлише 3 наші - УКРАИНА, КРЫМ, ЧЕРНОБЫЛЬ.
І ще згадала про обов'язкові дескриптори, але, можливо, напишу ще один пост про MeSH.
Немає коментарів:
Дописати коментар