Продовження. Початок тут - http://eidea-lib.blogspot.com/2015/10/mesh-mesh.html
Стаття "Муковісцидоз у дітей: помилки ранньої діагностики та їх аналіз / О. М. Охотнікова, Ю. І. Гладуш, Т. П. Іванова [та ін.]" була вибрана для аналізу предметизації абсолютно випадково, але влучно, бо журнал "Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія" опублікував цю статтю двічі в №5 та №9/10 за 2013 рік: тексти однакові, доступні з сайту журналу – №5: http://kiai.com.ua/files/58682762.pdf, №9/10: http://kiai.com.ua/pdf.php?file=85915887.pdf). Це дозволяє проаналізувати предметизацію не лише у різних бібліотеках, а й варіанти в одній бібліотеці.
Оскільки мета статті аналіз використання MeSH, то я вирішила не називати бібліотеки. Обмежитись лише переліком варіантів, та зазначенням кількості використання варіанта.
Статтю було знайдено в ЕК 10-ти бібліотек (ННМБУ, 4 ОНМБ, 5 ВНЗ), в 3х з них, була лише одна з двох статей (з №5). Тобто для аналізу використано 17 бібліографічних записів. У 3х випадках були введені ключові слова, без предметних рубрик MeSH, у 3х випадках дескриптори (напевне) не відображались в OPAC, решта записів мала MeSH-предметизацію. Модифікатори відображались в OPAC шести бібліотек.
8 бібліотек використовували ІРБІС-OPAC, одна бібліотека – "УФД/Бібліотека".
Відображення в OPAC
|
Кількість бібліотек
|
Ключові слова:
Муковісцидоз у дітей
|
3
|
MeSH-главная: 1. (диагностика) 2.
|
2
|
MeSH-главная: 1. 2. 3.
|
1
|
MESH: ПЕДИАТРИЯ - PAEDIATRICS
|
1
|
MeSH-главная:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ
|
1
|
Рубрики: кистозный фиброз--у детей
|
2
|
Рубрики:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ--CYSTIC FIBROSIS
ДЕТИ -- CHILD
|
1
|
MeSH-главная:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ (диагностика)
ДЕТИ
|
1
|
MeSH-главная:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (диагностика)
ДЕТИ – CHILD
|
2
|
MeSH-головна:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (диагноз, классификация)
ДЕТИ – CHILD
|
1
|
Рубрики:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ--CYSTIC FIBROSIS
ДЕТИ--CHILD
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ--DIAGNOSTIC ERRORS
|
2
|
Не пов’язані з MeSH зауваження
1. Для виконання цієї роботи я проаналізувала сайти всіх ОНБМ та медичних ВНЗ. Знаходила на сайтах медичних бібліотек списки з непрацюючими та застарілими посиланнями. Я вважаю, що якщо розміщувати списки на сайті, то потрібно їх підтримувати в актуальному стані.
Для перевірки своєї сторінки зі списком простіше за все використовувати так звані Online Link Checker, наприклад,
https://validator.w3.org/checklink
http://www.drlinkcheck.com/ (весь сайт)
http://website-link-checker.online-domain-tools.com/
або інші, їх багато, безоплатних.
Результатом буде виявлення непрацюючих лінків. Це лише перший необхідний крок.
У списках були, наприклад, посилання на сайти Полтавської та Сумської ОНМБ (відповідно - http://www.poltavaonmb.pl.ua/ та www.sites.google.com/site/householdroom). Обидві бібліотеки мають нові сайти - http://www.onmb.pl.ua/ та http://medbook.uoz.sumy.ua/. Коректно було б Сумській ОНМБ видалити свій старий google-сайт, знайти за допомогою пошуку в google (просто ввести у пошукове поле в лапках "www.sites.google.com/site/householdroom") хто посилався на вашу сторінку, та попередити е-мейлом про зміну URL.
2. Дивує, що є бібліотеки в яких сайт не працює (або нема сайту), а також те, що в переважній більшості бібліотек нема OPAC. Я знаю, що в країні криза, грошей бібліотекам не виділяють, спеціалістів не вистачає. Але блог=сайт можна зробити безкоштовно. Для цього є безліч платформ, безкоштовні шаблони сайтів, відео та ілюстровані уроки, у тому числі українською. Цього року я "закохалася" в https://www.zoho.com/sites/ (безкоштовні - хостинг, шаблони та інструменти для створення та редагування, поштові скриньки, форми, опитування, статистика використання, необмежена кількість сторінок та дискового простору. Без реклами. Шаблони адаптовані й для мобільних пристроїв). У Zoho є безліч інших корисних для бібліотек веб-сервісів.
Для ведення бібліотечних каталогів та OPAC також є чимало безкоштовного програмного забезпечення, але з інструкціями переважно англійською мовою. Наприклад, список безкоштовного ПЗ можна переглянути тут - https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_next-generation_library_catalogs. Список не повний. Слід звернути увагу, що в цьому списку позначені як безкоштовні (Free) й продукти умовно-безоплатні, наприклад, https://librarika.com/ безкоштовна для перших 10000 записів. Також є список безкоштовних АБІС на сайті НБУВ - http://nbuv.gov.ua/node/1336. Він корисний тим, що зазначає бібліотеки України, в яких було впроваджене це безоплатне ПЗ.
За часів моєї роботи в ННМБУ, Тетяна Березна (Генеральний директор ПП "АДІС"Матрікс Прес") казала, що вони готові надавати послуги хостингу ІРБІС-каталогів. Наскільки актуальна ця інформація зараз, я не знаю, але хто шукає, той знайде вихід. Як на мене найкращій вихід – кооперуватись бібліотекам, шукати партнерів, які б взяли на себе розміщення чужих ЕК, домовившись, наприклад, про безоплатне виконання електронної доставки документів, N сторінок щомісяця.
3. Відсутність статті з №9/10, на мою думку, свідчить про те, що записи імпортувались без перевірки. Той, хто імпортував записи, не замислювався про причину дублету, не намагався з'ясувати цю причину. Якщо стаття відсутня з причини відсутності журналу у бібліотеці, то слід замислитись відділу комплектування.
4. Порівнюючи бібліографічні описи між собою:
- у 3-х з 17-ти випадках знак номеру журналу – "№", в інших – літера "N"
- у 7 з 15-ти випадках перелік авторів закінчується "та ін.", у 2х випадках всі автори наведено повністю, решта – "[и др.]". Стаття українською мовою.
- одна з бібліотек зазначила сторінки як "С. 152-1" замість "15-21" (№ 5)
Я занадто прискіплива? - Так вибрана лише одна стаття з сотен тисяч! Спробуйте проаналізувати іншу!
Немає коментарів:
Дописати коментар