16 вер. 2013 р.

Бібліотека – берегиня родоводу


Вивчення власного родоводу стає все більш популярним в Україні. Збереження пам'яті про предків – це не тільки прояв поваги до своїх родичів, налагодження зв’язків між поколіннями, це скоріше прагнення до самопізнання. Пам’ять про предків робить нас сильнішими, спокійнішими та мудрішими. Дослідження роду сприяє подоланню історичних міфів. За словами письменниці Людмили Улицької "Семейная история — наиболее честная картина истории государственной, ее ведь не правят, как наши учебники истории." (http://izvestia.ru/news/556518).

В усьому світі бібліотеки, як Храми знань і духовності, надають допомогу читачам у проведенні генеалогічних досліджень. В багатьох бібліотеках роботу з організації  генеалогічних досліджень розглядають як частину краєзнавчої роботи. Власне, ідея написати це повідомлення виникла після того, як я прочитала об'яву у ФБ про те, що Національна бібліотека Карелії створила для своїх читачів спеціалізоване робоче місце для самостійного поцифрування фото- та відеоматеріалів з власних архівів (http://library.karelia.ru/actions/besplatnaja_otsifrovka.html).
Зараз є купа програмного забезпечення та вебдванульних сервісів, які допомагають відтворити родинне дерево, збагатити його фотографіями, копіями документів для більш повного відображення історії родини. Але не всі вдома мають необхідні пристрої для поцифрування. Тому, мені здається дуже важливим, що бібліотеки приділяють цьому увагу та сприяють збереженню історії свого краю.
Найбільш відомою в Україні своєю краєзнавчою роботою, яка тісно переплітається з організацією генеалогічних досліджень є Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія. В бібліотеці щотижня у краєзнавчому відділі відбуваються засідання Громадської організації "Дніпровське генеалогічне товариство". Мені було дуже приємно дізнатися, що саме посібник колег-бібліотекарів (не архівістів, не істориків) рекомендують київським школярам для вивчення основ генеалогічних досліджень, йдеться про (http://elib.nplu.org/object.html?id=2053) Недосєкіна Т. Український родовід як джерело вивчення історії України [Текст]: Посібник зі складання родоводу для вчителів, школярів та початківців: Метод.-бібліограф. видання / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– 42 с.
Активно залучає своїх читачів до вивчення родоводу й Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка. Наприклад, у травні цього року бібліотека стала співорганізатором конкурсу робіт декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Тарасів рід», який проводився з метою упорядкування унікального генеалогічного дерева родини Т. Г. Шевченка по сестрі Катерині, нащадки якої проживали на Кіровоградщині. На конкурс було подано 57 робіт у різних художніх техніках (малюнок, витинанка, паперокручення, різьблення по дереву, малюнок на склі, художній розпис на тканині, комп’ютерна графіка, аплікація, ассамбляж, живопис, декоративний розпис, бісероплетіння).
Методичну підтримку обласного конкурсу для школярів «Моє родове дерево» здійснювали бібліотеки Херсонської області на чолі з Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім.Бориса Лавреньова (http://zahyst.ks.ua/2009/02/oblasnij-konkurs-dlya-shkolyariv-moye-rodove-derevo/).
Спеціальні заняття, конкурси та вікторини зі знання родоводу проводять бібліотеки у всіх областях України. Але окремо виділених сторінок на сайтах бібліотек, присвячених саме цьому питанню я не знайшла (може погано шукала?). Проте знайшла такі сторінки на сайтах закордонних бібліотек. Якщо цікаво, перегляньте сторінки Публічної бібліотеки Ванкувера (http://guides.vpl.ca/genealogy), Національної бібліотеки Нової Зеландії (http://natlib.govt.nz/researchers/guides/family-history), Австралії (http://www.nla.gov.au/family-history/genealogy-selected-websites), Ірландії (http://www.nli.ie/en/family-history-introduction.aspx), Шотландії (http://www.nls.uk/family-history), бібліотеки канадського міста Суррей (http://www.surreylibraries.ca/programs-services/4815.aspx),  Публічної бібліотеки Індіанаполіса (http://www.imcpl.org/resources/guides/family/genealogy/), Нью-Йоркської публічної бібліотеки (http://www.nypl.org/locations/tid/%252Fnode/108423). До речі, на сайті Нью-Йоркської публічної бібліотеки є розклад занять з генеалогічних досліджень до кінця цього року, які проводить бібліотека (http://www.nypl.org/events/programs/2013/09/13/uncovering-your-family-history-part-i-researching-vital-records-and-censu).
Зазначу ще, що в американському Солт-Лейк-Сіті знаходиться Бібліотека сімейної історії (Family History Library), яка була заснована у 1894 р. членам Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони). Це найбільша вільнодоступна бібліотека, яка збирає та зберігає генеалогічні документи та їх копій. За наведеним посилання Ви перейдете на сайт https://familysearch.org/ (внизу сторінки можна обрати російськомовний інтерфейс). Я була просто шокована, коли здійснивши пошук за своїм прізвищем, написаним російською мовою, знайшла родичів свого чоловіка за записами "метрических книг Киевской Православной консистории, 1840-1845". За допомогою цього сайту Ви можете створити своє родинне дерево, додати родинні фотографії.
Іншими сайтами, які допоможуть зафіксувати родовід у комп’ютері та мають україномовний інтерфейс, є MyHeritage (http://www.myheritage.com.ua/) та вікі-ресурс Родовід (http://uk.rodovid.org).
Про генеалогічне програмне забезпечення докладно розповідає англомовна стаття з Вікіпедії http://en.wikipedia.org/wiki/Genealogy_software_comparison; російською мовою "Інтернет-портал "Костроміни"" http://kostr.net/node/3840.
На мою думку, зараз є умови для того, щоб активізувати роботу бібліотек, спрямовану на збереження історії родин краю, області, міста, району; захистити інтереси читачів, які хочуть самостійно досліджувати свій родовід, створити їм належні умови для цього. 

Немає коментарів:

Дописати коментар